Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас |
Андрюха |
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
Привет, бро! Сегодня я расскажу тебе историю, которую не каждый день услышишь. Когда-то давным-давно, когда я был еще совсем молодым и самым настоящим наркоманом, у меня случилась одна дикая приключуха, которая оставила след в моем сердце и мозгу. Я купил дистиллят ТГК и решил устроить гонки на тележках в супермаркете с моими друзьями. Было это незабываемо, бро!
Но давай все по порядку. Эта история началась с закладок. Друзья и я регулярно ходили на свои закладки – места, где можно было найти самые качественные наркотики. Были там и колесико, и марочка, и дурбазол. Мы пробовали все, что только можно, и каждый раз это было круче предыдущего. Но однажды, когда мы достигли наивысшей точки нашего пепельного беспредела, я решил попробовать что-то новое.
Я услышал о дистилляте ТГК, который обещал быть настоящим взрывом. Решил рискнуть, и пошел к своему дилеру. Там он оглушил меня новостью – он продал свою последнюю бутылку этого сокровища. Мои надежды разбились, словно балда. Но внезапно мне пришла идея – почему бы не устроить грандиозное шоу с друзьями, чтобы отомстить всему миру за то, что не смогли предоставить мне дистиллят ТГК?
Мы стали планировать нашу экскурсию в супермаркет. Перед глазами рисовались картинки сумасшедших гонок на тележках по коридорам магазина. Мы решили, что для полного адреналина нужны гидропоника (марихуана) и крэк. Пришлось сделать еще несколько закладок и отправиться в путешествие за нашим безумием.
И вот настал тот день. Вооруженные до зубов забористыми колесиками и марочкой, мы ворвались в супермаркет. Наши глаза загорелись, словно дурбазол. Мы начали гоняться по коридорам, нас не остановили никакие охранники или закрытые двери. Мы были неудержимы!
Мы завели тележки и покатились по полкам с хлебом и молоком. Наши сумасшедшие крики разносились по всему магазину. Мы были настоящими героями, героями наркотической баллады. Ни одна покупка не осталась целой – мы все сносили и роняли на пол, словно шмаль. Но ничто не могло повредить нашему адреналину, который захлестывал наши сознания.
Нас никто не поймал. Мы смеялись безудержно, несмотря на все бешенство, которое вокруг нас разворачивалось. Одно только мыслилище было в наших головах – победить и оставить свой след в истории наркоманов-гонщиков.
И вот, когда мы уже почти уставшие, счастливые и покрытые татуировками от соприкосновения с полками, выскочили из магазина. Мы были покрыты слезами радости и жаром победы. Наше безумие оставило след в сердцах и душах каждого из нас.
И хоть этот день остался в прошлом, он всегда будет оставаться в наших сердцах. Это был сумасшедший и беспечный период нашей жизни, который мы никогда не забудем. И пусть мы выросли и оставили далеко позади марихуану и всю эту ерунду, но эти гонки на тележках – навсегда в наших воспоминаниях.
Так что, шмаль, балда, колесико и закладки! Эта история – о нашей безудержной молодости и безразмерной свободе, которую мы смогли почувствовать только благодаря нашим безумным похождениям. И пускай теперь наши приключения останутся позади, но они всегда будут напоминанием о нашей силе и страсти.
До встречи, бро, на наркотической волне! Не забудь свои закладки и всегда помни – жизнь одна, и она слишком коротка, чтобы скучать!